Наш сексуальний темперамент, поведінка, рівень пристрасті і відгук на пестощі та поцілунки зумовлені гормонами. Система надзвичайно складна і дивовижна. Тіло обирає партнера лише по одному йому відомим ознакам і сповіщає нас про це появою метеликів в животі і рожевих окулярів на обличчі. Але як так сталось, що до народження дитини було достатньо одного його погляду, а після пологів не допомагають навіть обійми і доторки?
Знову ж таки, гормональний фон. Поки жінка відновлюється після пологів і годує дитину грудьми її організм не налаштований на ще один епізод продовження роду. Так задумано природою.
Рівень естрогену та прогестерону різко знизився, а пролактин навпаки зріс і ще більше пригнітив перші два. А саме вони мають значення для високого лібідо.
А ще ж і фізичні зміни наявні!
Вагінальні пологи можуть призвести до травмування тканин, що спричиняє дискомфорт або біль під час сексу. Якщо жінка перенесла кесарів розтин, її тіло також потребує часу для загоєння після операції. Виснаження та хронічна втома, пов'язані з доглядом за новонародженим, також можуть впливати на бажання займатися сексом. Постійна втома та недосипання роблять пріоритетом відпочинок, а не інтимні стосунки.
Ну і настрій. Новий статус матері, відповідальність за дитину, зміни в обрисах тіла – все це може призводити до емоційного стресу. У деяких жінок навіть розвивається післяпологова депресія, яка сильно впливає на сексуальне бажання. Важливим є також ставлення до власного тіла. Зміни в зовнішності, збільшення ваги, розтяжки можуть знижувати самооцінку, що призводить до зменшення впевненості в собі та бажання інтимності.
А як щодо стосунків з партнером? Також відбуваються трансформації.
Часто партнери зосереджуються лише на ролі батьків. Така зміна пріоритетів суттєво зменшує час, який пари проводять разом, і впливає на їхню близькість.
Або інша крайність: деякі жінки можуть відчувати тиск з боку партнера щодо відновлення сексуальних стосунків, що лише посилює стрес і зменшує бажання.
Що можна зробити, щоб повернути лібідо?
1. Дайте собі час на фізичне і психологічне відновлення.
2. Спілкуйтеся з партнером і будьте відверті відносно своїх відчуттів.
3. Не соромтеся звертатися за професійною допомогою. А інколи достатньо попросити подругу чи родичів побути кілька годин з дитиною, щоб ви з чоловіком побули наодинці.
Обговоріть зі своїм лікарем необхідність використання зволожуючих засобів, спеціальних вітамінних комплексів або гормональних препаратів. Можливо спершу це будуть лише якісь місцеві засоби. Але після завершення лактації можна діяти більш сміливіше.