За медичною статистикою практично кожна жінка хоч раз в житті стикалася з тою чи іншою хворобою сечостатевої системи: циститом, уретритом, пієлонефритом тощо. І нажаль у більшості жінок це зовсім не поодинокий випадок, а прикрий перехід проблеми у хронічну форму. Що сказати, інколи ця неприємність повторюється до 5 разів на рік. Окрім того, що це неабиякий шкідливий вплив на організм в цілому, від рецидивів змінюється і слизова тканина сечостатевої системи, що веде до більш тривожних наслідків.

Тож постає питання: як давати супротив даній проблемі?

Але спочатку пропонуємо поговорити про головного збудника. Це кишкова паличка, представник нормальної (!) флори, яка є головним конкурентом умовно-патогенних мікробів, оскільки перешкоджає заселенню чужорідними мікроорганізмами кишкові стінки та створює комфортні умови для основних бактерій кишкової флори. 

Слід зазначити, що є велика кількість різновидів кишкової палички і вони присутні в організмі кожної людини.  Серед усієї цієї групи бактерій зустрічаються як патогенні та умовно патогенні, так і корисні для людини типи. Останні, наприклад, беруть участь в синтезі вітамінів комплексу В і К, а також знешкоджують дизентерійні палички, стафілококи та інші бактерії.

Тобто, при повному здоров’ї з ними не потрібно боротися ні в якому разі. А от той момент, коли кишкова паличка активізується, потрапляє на слизову статевих органів вкрай небезпечний. Тому що даний мікроб розмножується надшвидкими темпами.

Лікарі дотепер не знають точну причину переходу бактерії у таку вкрай активну позицію. Але кожна жінка, спостерігаючи за своїм організмом знає той самий момент, коли небезпека близько. 

У когось це переохолодження, коли змерзли ноги, або покупалася у водоймі і побула у мокрому купальнику. Хтось описує цей стан як наближення застуди. В будь якому разі мова йде про зниження імунітету і на цьому тлі повне перевищення кишковою паличкою своїх повноважень.

Як зазвичай реагують лікарі? Намагаються подавити умовно-патогенну флору і призначають антибактеріальні препарати.

Коли мова йде про активну фазу хвороби, курс складає 7-10 днів.
Для профілактики призначають триденний курс.

В решті решт ми маємо повне знищення бактеріальної флори (в тому числі і корисної!), поступове звикання до антибіотиків (вони просто перестають діяти на збудника і кожного разу знайти ефективне лікування стає все складніше) та більш часті випадки повторення проблеми.

І це окрім вкрай необхідної підтримуючої терапії, оскільки антибіотики дуже агресивно впливають на організм і лікування потребує тривалого відновлення.

Проте хочемо звернути увагу на одну властивість кишкової палички: біохімічно вона дуже активна і розщеплює  лактозу, глюкозу, мальтозу, декстрозу, галактозу тощо. Тобто, взаємодіє. Зосередимось саме на цьому. Вчені з’ясували, що існує певний моносахарид (ізомер глюкози), який в період проходження через сечовидільну систему, захоплює з собою патогенну мікрофлору, перешкоджає прикріпленню 90% бактерій до стінок слизових і виводить їх під час сечовипускання.
 
Власне, його назва – D-МАНОЗА.

Може видатись, що це якась хімічна сполука, оскільки за звичкою ми сприймаємо лікування сечостатевих інфекцій, як агресивне. Та на щастя це не так. D-маноза відноситься до групи полісахаридів і зустрічається у складі багатьох рослин. Наприклад, велика кількість її міститься в журавлині (ось чому лікарі задля профілактики радять вживати морс з цієї ягоди).

Клінічні випробування показали надзвичайну ефективність D-манози при сечостатевих інфекціях. Це означає, що терапія D-манозою ефективно знижує симптоматику циститу, неускладнених інфекцій сечових шляхів і не проявляє ніяких побічних ефектів, властивих антибіотикотерапії. Тобто, лікування безпечне!

А корисні функції її просто надзвичайні! 

Ще раз, D-маноза:

• перешкоджає прикріпленню 90% бактерій до стінок слизових і знешкоджує бактерії Е. coli (найчастіший збудник хвороб сечостатевої системи);
• ефективна відносно хронічних інфекцій сечовивідних шляхів;
• зберігає нормальну мікрофлору та не несе навантаження на шлунково-кишковий тракт;
• не викликає жодних побічних ефектів, оскільки не вступає в процес метаболізму;
• полегшує сечовипускання;
• усуває необхідність застосовувати антибіотики, отже не провокує виникнення і зростання грибкових інфекцій;
• не спричиняє ефекту звикання у хвороботворних мікроорганізмів.

У компанії «Новеко»  D-маноза представлена препаратом у зручних стіках, які слід застосовувати як для лікування інфекцій сечостатевої системи, так і для профілактики.

Чому саме в стіках? Тому що моносахарид D-маноза у рідкій формі краще засвоюється організмом  і діє більш ефективно.

Вміст стіку вживається раз на день, бажано перед сном. Ну а курс лікування узгоджується з лікарем.