Ви ж знаєте, що травлення починається не в шлунку? Перший етап стартує ще в роті, де ферменти слини вже починають розщеплювати вуглеводи. Далі естафету підхоплюють шлунок, підшлункова залоза, жовч, тонкий кишечник і десятки різних ферментів. Щось на кшталт конвеєру, де все має бути чітко і злагоджено. Якщо хоча б один механізм працює повільніше, затор виникає по всій лінії. Власне, аналогія з їжею ідентична. Ферменти не просто "допомагають" перетравлювати, а визначають, чи стане шматок яблука джерелом поживних речовин, чи причиною здуття, бурчання або дискомфорту. А тому не поспішайте стверджувати: "У мене алергія на молоко" без перевірки на переносимість лактози і аналізу роботи ферментної системи.

Не все, що викликає дискомфорт, є алергією

Справжня харчова алергія є реакцією імунної системи. Вона може супроводжуватися висипом, набряком, свербежем, утрудненим диханням і навіть анафілаксією. Непереносимість дещо інший процес. Тут проблема не в імунітеті, а в тому, що певна речовина не була достатньо розщеплена або засвоєна.

Оскільки ми вже згадали лактозу, то на її прикладі і пояснимо. Отож, якщо організм виробляє мало ферменту лактази, молочний цукор проходить далі в кишечник майже без змін. Там його швидко починають "з'їдати" бактерії, в результаті чого й отримуємо здуття, газоутворення, бурчання, діарею.

Що характерно, приблизно дві третини дорослого населення світу мають той чи інший ступінь зниження активності лактази. Це не хвороба і не особливість, а скоріше одна з найпоширеніших особливостей людського травлення.

Чому "корисна їжа" часом погано переноситься?

Ось цей нюанс максимально підступний: можна чудово почуватися після бургера, але вже за годину після страви з броколі чи звичайного перекусу яблуком відчути справжню катастрофу в животі. Пояснення часто криється у групі природних вуглеводів, які погано всмоктуються у тонкому кишечнику. Вони містяться у звичайних продуктах: яблуках, грушах, цибулі, часнику, бобових, пшениці, молоці… Більшість сприймає їх цілком нормально, але якщо кишечник чутливий, ці вуглеводи швидко стають їжею для бактерій товстої кишки. Запускається активне бродіння, утворюються гази, накопичується вода в просвіті кишечника - і людина відчуває здуття, біль або отримує діарею.

Не треба боятися їжі і вводити обмеження

Ніби логічно: уникати всього, що дає небажану реакцію. Цю думку підкріплюють поради блогерів, статті… "Виключіть молочне", "Не їжте глютен", "Помідори викликають запалення", "Банани шкодять кишечнику", "Бобові не засвоюються", - ось що ми зустріли серед рекомендацій, на яких прям наполягають. Та чи фахові вони?

Парадоксально, але здебільшого саме суворі обмеження погіршують ситуацію. Наш мікробіом любить різноманітність. І якщо роками прибирати з раціону все, що хоч раз викликало дискомфорт, бактерії також стають менш різноманітними. А це може зробити кишечник ще більш чутливим. Дієта з низьким вмістом продуктів-подразників справді допомагає багатьом людям із синдромом подразненого кишечника, але вона задумана як тимчасовий етап із подальшим поступовим поверненням продуктів, а не як харчування "на все життя".

Тож радимо замість кардинальних рішень з повним виключенням, розібратися що саме викликає небажані симптоми і чому?

Аудит вживання їжі

Виявляється, має значення не лише те, що ви їсте, а й те, як швидко ви це робите. Пояснюємо. Наш організм не вміє миттєво виробляти будь-яку кількість ферментів. Щедра вечеря, швидкий перекус "на ходу", їжа під час сильного стресу - усе це збільшує навантаження на систему травлення і може сповільнити вироблення потрібних ферментів для перетравлення.

Додайте сюди вікові зміни. Після 40-50 років активність деяких травних ферментів може поступово знижуватися. Подібна ситуація можлива і після захворювань шлунково-кишкового тракту або при хронічних порушеннях роботи підшлункової залози. І от вже звичні страви починають переноситися інакше.

Як допомогти травленню?

Перший крок - зрозуміти власні тригери. Ось де знадобиться ведення харчового щоденника і визначення закономірностей.

Другий - не поспішати виключати цілі групи продуктів без підстав.

Третій - підтримати природний процес травлення, якщо він працює не так ефективно. Ось тут можуть бути корисними травні ферменти.

Для чого потрібні ферменти, якщо організм виробляє свої?

У більшості здорових людей власних ферментів достатньо. Але в окремих ситуаціях - при функціональних розладах травлення або після рясної їжі - додаткові ферменти можуть допомогти ефективніше розщеплювати компоненти їжі та зменшувати відчуття важкості, переповнення чи здуття. Серед варіантів такої підтримки є Санзим - комплекс природних рослинних ферментів, які беруть участь у розщепленні основних компонентів їжі - білків, жирів і вуглеводів. Його призначення не "лікувати кишечник", а допомогти організму впоратися з травленням у ситуаціях, коли ферментна система працює з підвищеним навантаженням. Це може бути актуально після переїдання, вживанні нехарактерної для себе їжі (ті ж шашлики), під час подорожей зі зміною харчування або при періодичному відчутті важкості після їжі.

Але якщо симптоми повторюються регулярно, супроводжуються схудненням, кров'ю у випорожненнях, нічними болями, гарячкою або значно погіршують якість життя, не варто списувати все на "чутливий шлунок". Такі ситуації потребують консультації лікаря та обстеження.

Дієтична добавка. Не є лікарським засобом. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.